Оля Полякова - Щоб не плакати, я сміюсь

Оля Полякова - Щоб не плакати, я сміюсь
Я витру сльози й очі нафарбую,
Ніхто щоб не дізнався як сумую,
Я посміхаюсь в інстрграммі ніби сильна така.
Щоранку по шматках себе збираю,
А по ночах твій номер набираю,
Та я навчилась добре рятувати себе сама.

Щоб не плакати - я сміюсь,
Щоб забутися - я нап’юсь!
Втрачу голову і мені буде зовсім не соромно.
Щоб не плакати - я сміюсь,
Щоб не здатися - я борюсь!
Біль маскую, поранену душу - я сміхом лікую!

Червоним кольором малюю губи,
І все одно давно що скажуть люди,
Коли усе всередині болить - красива завжди.
Щоранку нові рани зашиваю,
Живу на повну бо я правду маю,
Щаслива бути всупереч усьому на цій землі.

Щоб не плакати - я сміюсь,
Щоб забутися - я нап’юсь!
Втрачу голову і мені буде зовсім не соромно.
Щоб не плакати - я сміюсь,
Щоб не здатися - я борюсь!
Біль маскую, поранену душу - я сміхом лікую!

Щоб не плакати - я сміюсь,
Щоб забутися - я нап’юсь!
Втрачу голову і мені буде зовсім не соромно.
Щоб не плакати - я сміюсь,
Щоб не здатися - я борюсь!
Біль маскую, поранену душу - я сміхом лікую!

Щоб не плакати - я сміюсь,
Щоб забутися - я нап’юсь!
Втрачу голову і мені буде зовсім не соромно.
Щоб не плакати - я сміюсь,
Щоб не здатися - я борюсь!
Біль маскую, поранену душу - я сміхом лікую!