Lazanovskyi I Ridnyi - Плакала

Поділилося життя
На усе, що було «до» і «після»
Знов по місту йдеш сама
І болить немов навмисно…
Так багато думок, а попереду
крок за кроком спогади,
в яких ви разом і не разом…
А сльози капали, капали, капали
Ти тихо плакала, плакала, плакала
Чекала на нього, на нього, на нього
а він не прийшов.
А він із іншою, іншою, іншою.
Стала колишньою, лишньою, лишньою.
Тобі не пише, не пише, не пише він
Про любов…
І кожної ночі подушкою очі затуляєш
Де він? Як він? З ким він? - ти того не знаєш
Наче все окей, але вирують грози
І вже всоте дощ сховає твої…
сльози капали, капали, капали
Ти тихо плакала, плакала, плакала
Чекала на нього, на нього, на нього
а він не прийшов.
А він із іншою, іншою, іншою.
Стала колишньою, лишньою, лишньою.
Тобі не пише, не пише, не пише він
Про любов…
Тобі не пише, не пише, не пише він…